Міністерство освіти і науки Національний університет «Львівська політехніка» Лабораторна робота №1. Одержання дисперсних систем  Лабораторна робота №1 ОДЕРЖАННЯ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ Мета роботи: отримати дисперсні системи конденсаційними та диспергаційними методами. Послідовність виконання роботи Одержання золів методом заміни розчинника Робота 1. Отримання золю каніфолі. У пробірку наливають 10 мл дистильованої води і , перемішуючи, вводять 1 краплину 2 % спиртового розчину каніфолі. Утворюється прозорий золь, який виявляє здатність до опалесценції (тобто розсіювання світла внаслідок дифракції). Робота 2. Одержання золю сірки. У пробірку наливають 10 мл дистильованої води і, перемішуючи, вводять 0,5 – 1 мл насиченого спиртового розчину сірки. Утворюється прозорий золь, який виявляє здатність до опалесценції. Одержання золів за допомогою хімічних реакцій Робота 3.Одержання золю йодистого срібла в присутності електроліту- стабілізатора KJ. До 10 мл 0,01 н розчину KJ краплинками додають 1 мл 0,05 н розчину AgNO3і одержують золь, виявляє здатність до опалесценції. Робота 4. Отримання золю берлінської лазурі. До 10 мл 1 % розчину FeCl3 додають 1 – 2 краплини 0,01 % розчину K4Fe(CN)6. Одержанняемульсії методом механічного диспергування Робота 5. Отримання емульсії декану. У пробірку наливають 5 мл дистильованої води, додають 3 – 4 краплини забарвленого в синій колір декану і, закривши пробірку, інтенсивно струшують. Отримана емульсія є нестійкою і швидко руйнується : краплини дисперсної фази зливаються та спливають, система розшаровується. З метою стабілізації до емульсії додають 1 – 2 мл водного розчину поверхнево – активної речовини (звичайного мийного засобу, як-от шампуню чи мила),активно струшують. За допомогою піпетки відбирають краплину стабілізованої емульсії, наносять на предметне скло і розглядають під мікроскопом при восьмикратному збільшенні. Контрольні запитання Фаза – це частина системи із властивим їй хімічними складом та фізичними властивостями. Гомогенна система – це система, що складається з однієї фази (суміш газів, розчин солі у воді). Гетерогенною системою називають систему, що складається із декількох фаз (суміш води та олії, суміш льоду, води та водяної пари над ними). Дисперсні системи – це гетерогенні системи, в яких одна із фаз перебуває в подрібненому стані. Наприклад, емульсія. Дисперсійне середовище – це суцільна частина дисперсної системи. Частинки подрібненої речовини називаються дисперсною фазою. Емульсія – це дисперсна система, утворена двома взаємно нерозчинними рідинами, котрі сильно відрізняються за полярністю. Наприклад, вода та будь-яка органічна сполука низької полярності. Дисперсні системи можна класифікувати за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища, за розміром частинок дисперсної фази. Золями називають такі системи, у яких розмір твердих частинок ДФ лежить в межах 10-9 – 10-7 м і розподілені вони в рідкому дисперсійному середовищі ( золі металів,рубінове скло,сік рослин) Класифікацією дисперсних систем за розміром частинок дисперсної фази: високодисперсні - 10-9 – 10-7 м, середньодисперсні - 10-7 – 10-5 м, грубодисперсні - 10-5 м і більше. Дисперсні системи з розміром частинок дисперсної фази від 10-9 – 10-5м належать до колоїдних. Істині розчини належать до гомогенних систем, оскільки розчинені речовини дисперговані до молекул чи іонів і не утворюють окремої фази. До основних методів отримання дисперсних систем належать: диспергаційні методи та конденсаційні або агрегаційні методи. Але їх можна отримувати подрібненням крупних частинок(диспергаційний метод), або об’єднанням молекул, іонів у більші агрегати(конденсаційні методи). Диспергаційні методи: Механічне диспергування – дроблення, розмелювання, розтирання. Як результат, отримують цемент, борошно, крупи,какао-порошок, пігменти; Ультразвукове диспергування – одержують емульсії,порошки крихких речовин Електричне диспергування у вольтовій дузі – отримують золі металів, графіту. Агрегаційні методи: ...